Необхідною умовою нормального існування переважної більшості гідробіонтів є присутність у воді достатньої кількості вільного оксигену, з котрим пов’язані процеси дихання тварин і рослин. Лише деякі мікроорганізми не потребують для своєї життєдіяльності оксигену. Це бактерії та найпростіші.
В широкому розумінні дихання г/б – це біологічне окислення, що вивільнює енергію. В якості окислювача, тобто акцептора електронів, може використовуватися молекулярний оксиген або інші субстрати. У зв’язку з цим, усі організми, як водні, так і наземні в залежності від їх потреби в оксигені поділяються на аеробів та анаеробів. Дихання аеробних організмів можливе в результаті окислення жирів, білків та вуглеводів, що входять до складу їх тіла. У анаеробів розщеплення вуглеводів відбувається в результаті бродіння (при бродінні має місце гліколіз – поступове розщеплення гексоз до 2 молекул піровиноградної кислоти). Використання білків і в особливості жирів здійснюється анаеробами в дуже незначній степені. Енергетичний ефект процесів анаеробного розщеплення в десятки разів нижче, ніж при окислювальних процесах.
Розрізняють 2 групи аеробів:
- евриоксидні (карась, лин, сазан, в’юн)
- стенооксидні (форель, гольян)
