Гігієнічна ГДК – це максимальна концентрація хімічної речовини у воді, яка безпосередньо чи опосередковано не впливає на стан здоров’я людини при дії на організм, а також не погіршує санітарно-гігієнічні умови водокористування.
Система гігієнічних ГДК передбачає вивчення впливу забруднюючих речовин за трьома лімітуючими ознаками шкідливості (ЛОШ):
1 – санітарно-токсикологічними (чутливість живих організмів до дії токсичних речовин);
2 – органолептичними (забарвлення, запах, присмак води тощо);
3- загально санітарними (інтенсивність БСК, процесів мінералізації азотовмісних речовин тощо).
