При встановленні ГДК вибирають ту лімітуючу ознаку, що характеризується найменшою шкідливою концентрацією речовини у воді. Самою чутливою вважається органолептична ЛОШ, за якою встановлено понад 50% ГДК.
Гігієнічні ГДК регламентують вміст забруднюючих речовин тільки для водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення. Їх завдання полягає в забезпеченні безпечних умов водокористування для людини. Для захисту екологічного благополуччя водойм гігієнічні ГДК не призначаються.
Поява нових джерел забруднення та розширення їх географії призвело до виникнення нових аспектів, значення котрих не обмежується тільки небезпекою для людини. Стало зрозумілим, що вимоги до якості води, яка використовується різними галузями господарства, можуть суттєво різнитися. Це призвело до розвитку самостійної системи рибогосподарських ГДК, спрямованої на охорону водойм як бази для організації рибництва та рибальства.
