Що саме цікаве, ніколи в літературі не підкреслювалася економічна, господарська значимість цього терміну. Завжди використовувалося наступне визначення: “ екологія – це наука про взаємодію живих організмів між собою і оточуючою неорганічною природою”. Тобто не помітили основного. Виявляється, що “економіка” (вміння вести дім, хазяйнувати) та “екологія” (наука про дім) – спільнокореневі слова. Відповідно, який результат нашого господарювання в природі?
Витоки екологічних знань простежуються з давнини. Ще у трактаті Гіппократа “Про повітря, воду і місцевість” (близько 390 р.до н.е) містяться відомості про вплив умов оточуючого середовища на здоров’я людини. Деякі факти і трактування екологічної спрямованості зустрічаються в працях Аристотеля (“Про виникнення тварин” (близько 340 р.до н.е), а також у творах Лукреція (1 ст. до н.е) та Плінія (1 ст.н.е).
В новий час серед попередників Геккеля слід назвати в першу чергу видатних біологів К.Ліннея, Ж-Б. Ламарка, О.Гумбольдта і, звичайно ж,Ч.Дарвіна, усі праці якого мали чітку еволюційно-екологічну спрямованість.
