Усі ці вчені накопичили факти, які змусили розглядати взаємостосунки організмів із середовищем існування як особливу і дуже важливу область природознавства.Найбільш чітке оформлення екології як самостійної наукової дисципліни пов’язано з опублікуванням у 1895 р. “Екологічної рослинної географії” Вармінга.
Прийнято вважати, що екологія виникла в надрах біології. На початку, як і будь-яка наука, біологія диференціювалася на окремі дисципліни: мікробіологію, зоологію, ботаніку. Потім з’явилися морфологія, фізіологія, біохімія, які вивчали будову і функції цих організмів. Все далі вглиб клітини, і ось вже з’явилася молекулярна біологія. Але ж не все ж вглиб, треба вміти й узагальнювати! І процес пішов у протилежному напрямку – в бік узагальнення (інтеграції) біологічних знань. На основі їх синтезу і з’явилася на світ наука екологія. Абсолютно не даремно відомий американський еколог Юджин Одум назвав екологію – біологією оточуючого середовища (environmental biology).
