Охорону оточуючого середовища часто ототожнюють з охороною природи. Це теж помилка. По відношенню до сучасної людини вони далеко не співпадають, тому що в її середовищі міститься дуже багато штучних, неприродних компонентів. Середовище, яке оточує людину, все помітніше витісняє природне середовище. Кінцева мета охорони природи і охорони оточуючого середовища однакова: збереження здоров’я і благополуччя людини. Але підходи до вирішення цієї мети різні:
охороняти природу – означає регламентувати, обмежувати або забороняти вилучення природних ресурсів, не допускати порушення природних систем;
охороняти оточуюче середовище – означає не допускати появи в середовищі, де існує людина, шкідливих для її здоров’я агентів (чинників).
Ці підходи співвідносяться по сутності як стратегія і тактика. І завжди слід пам’ятати, що зберегти якість середовища, що оточує людину, неможливо без участі природних екологічних механізмів. Самі найчистіші технології і найдосконаліше середовищезахисне обладнання не врятують нас, якщо буде продовжуватися вирубка лісів, зменшуватися різноманітність біологічних видів, порушуватися кругообіги речовин в природі.
