Це – біоцентричний або екоцентричний підхід. Він ставить в центр екологічних проблем витривалість живої природи і залежність від неї людського суспільства. Він характерний для професійних екологів. На відміну від антропоцентризму екоцентризм виходить із уявлення про об’єктивне існування єдиної системи, в котрій усі живі організми планети Земля – бактерії, рослини, тварини, включаючи і людей, з їх ресурсами, господарством, технікою і культурою – взаємодіють між собою і оточуючим середовищем.
Нажаль, поки що більшість людей схиляються до антропоцентричної точки зору, тому що вона є простішою, оптимістичнішою. Проте, зараз вже існують вагомі аргументи на користь екоцентризму, відкидати котрі не можна.
Таким чином, розширення предмету екології призвело до виникнення ряду нових визначень. Так в „Екологічному енциклопедичному словнику” (1999) екологія визначається як :
“ наука про різні аспекти взаємодії організмів між собою і з ОС”
“система наукових знань про взаємостосунки суспільства і природи”
