Людина з часів нижнього палеоліту (2-2,5 млн. років) підтримує своє існування за рахунок енергії, одержаної із продуктами харчування. Лише 50 тис. років тому, коли людина навчилася добувати вогонь сама, до її енергетичного балансу додалася і ця антропогенна енергія. Потім в якості енергетичного додатка стали виступати домашні тварини – коні, воли, осли, собаки, а згодом водяні вітряки і вітряні двигуни. Далі була епоха пару електрики, а сьогодні – керованої термоядерної енергії.
У часи нижнього палеоліту раціон харчування одного жителя Землі (10-20 тис.чол.) становив близько (8*103-1,2*104кДж/доба) (Козінцев, 1980).
У цей період річне споживання енергії становило в межах 4,6*1010-8,8*1010 кДж/рік. На початку середнього палеоліту чисельність населення планети досягла 200-300 тис.чоловік, а енергоспоживання 1,6-2,3(1012) кДж/рік. У кінці палеоліту кількість населення досягла 1 млн., а споживання енергії – 9,2*1012 кДж/рік. Отже, у верхньому палеоліті завдяки використанню вогню, енергоспоживання, порівнюючи з початковим етапом становлення людства, зросло в 100 разів.Вогонь використовували для розчищення площ пасовищ, що значною мірою змінило обличчя планети, призвело до появи саван і степів зникнення крупних тварин.
До 1950 р. сумарні енергозатрати планети досягли 1,5*1017 кДж/рік. В 1980 р. сумарне енергоспоживання (з харчуванням) оцінюють величиною 3,9*1017 а за прогнозами, у 2020 р. – 5,3*1017 кДж/рік.
Високий рівень урбанізованості територій призводить до концентрації питомого енергоспоживання на невеликій території та інтенсивного забруднення середовища в обмежених ареалах.
Интересная информация для рыбаков. Ловля рыбы щука весной. Ruboman.Ru
